- відвикнути
- —————————————————————————————відви́кнутидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
відвикнути
Смотреть что такое "відвикнути" в других словарях:
відвикнути — див. відвикати … Український тлумачний словник
відвикнути — див. відвикати … Словник синонімів української мови
відвиклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відвикнути … Український тлумачний словник
відзвичаювати — юю, юєш, недок., відзвича/їти, а/ю, а/їш, док., перех. Змушувати кого небудь відвикнути від чогось … Український тлумачний словник
здичавіти — ію, ієш, док. 1) Стати диким, неприрученим (про тварин). || Стати некультивованим (про рослини). || Стати запущеним, порости бур яном (про сад, поле і т. ін.). 2) перен. Відвикнути від людей, товариства, стати нелюдимим … Український тлумачний словник
роздичавіти — ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей … Український тлумачний словник
відвикати — відвикнути (утрачати звичку робити що н., бувати десь тощо), відзвичаюватися, відзвичаїтися, відучуватися, відучитися … Словник синонімів української мови
